Головна Адміністративні послуги Громадське обговорення Оголошення












В бібліотеці для юнацтва влаштували читацькі посиденьки з Наталією Довгопол.

25/02/2021

 

24 лютого Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва організувала другий літературний стрім “Читацькі посиденьки з автором” з Наталією Довгопол в межах проєкту СмакBook від УІК, мета якого — залучення миколаївців до читання літератури, отриманої від Українського інституту книги.

До заходу долучилися видавництво “Vivat”, публічні бібліотеки Кривого Озера, Нового Бугу, Казанки, Снігурівки, Єланця, Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара, студенти і викладачі Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського і Фахового коледжу МНУ ім. В. Сухомлинського.

Модератор онлайн-зустрічі, завідувач відділу соціокультурної діяльності молоді Андрій Алієв привітався з письменницею грецькою «Кalimera», адже Наталія, яка народилася у Броварах, вже 4 роки проживає в Афінах. Він зазначив, що у колектива бібліотеки і Наталії є багато спільного. По-перше, вона багато працювала з дітьми та молоддю, організовувала табори, вела краєзнавчі гуртки в Київському Палаці дітей та юнацтва. По-друге, її книга “Шпигунки з притулку “Артеміда” отримала титул “Найкращої підліткової книги 2020 року” від книжкової премії “Еспресо. Вибір читачів” в тому числі і завдяки Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва, читачі якої долучилися до експетрного оцінювання. За цей роман, виданий 2019 року у видавництві “Vivat”, авторка отримала срібло у конкурсі “Коронація слова — 2019”. Наталія була у захваті, подивившись сюжетний відео-відгук на свій пригодницький роман бібліотекарки і оглядачки книжок Тетяни Гервасьєвої.

Вона розповіла, що “Шпигунки з притулку “Артеміда“ написала за один місяць, щоб встигнути подати заявку на “Коронацію слова”. Обрала саме цей жанр, бо давно мріяла написати пригодницький роман про команду дівчат-шпигунок, сюжет якого розгортався би на початку ХХ століття. Дещо авторка використала із власного досвіду, адже довгий час захоплювалася історичною реконструкцією та досхочу приміряла на себе не тільки різноманітний одяг, а й образи. Як зізналася Наталя, 4 типажі дівчат на початку роботи над книгою дуже її дратували, а по завершенню вона несподівано їх полюбила. Також не обійшлося без деяких історичних ляпів, втім на допомогу прийшла редакторка видавництва Олена Рибка: літак І. Сікорського “Ілля Муромець” довелося замінити на безіменний дирижабль, а індійського поета Р. Тагора згадати як найвирогіднішого номінанта Нобелівської премії з літератури 1913 року.

Долучившись до розмови представники видавництва «Vivat» оголосили присутнім розіграш свіжовиданого роману Наталії “Мандрівний цирк сріблястої пані” за краще запитання. Юнаки і колеги-бібліотекарі цікавилися, який жанр приваблює авторку (історичні твори з поєднанням містики і міфології), чи пишеться легше на Парнасі (в Афінах хочеться писати про Київ і навпаки), де найкраще пишеться (у літаку на планшеті), хто є музою (це не обов’язково конкретна людина, інколи надихнути може навіть телефонна розмова з улюбленою подругою), хто допомагає у письменництві (чоловік, який ще жодного разу не став героєм її творів). Пише Наталія з самого дитинства. Як і у багатьох авторів, деякі твори чекають свого часу у шухляді. Відповідаючи на запитання, чи хотіла б щось змінити у вже виданих книжках, зізналася, що інколи на неї нападають хвилини «самокопання». Молода письменниця зазначила, що постійно самовдосконалюється, зараз досліджує принципи сторітеллінга. Вважає, що не треба боятися обвинувачень у графоманстві і, головне, побільше читати. “Автором однієї книги” стати не боїться, адже успіх “Шпигунок...” був для неї неочікуваним. Коли виникають сумніви стосовно нового твору, надсилає рукопис власній фокус-групі, цільовій аудиторії. Як зізналася Наталя, найважче і найдовше писався “Мандрівний цирк...”. Тривалий час вона навіть сумнівалася у доцільності продовження роботи, проте “юні експерти” схвально оцінили твір і почали вимагати дописати книгу.

На спроби безпідставної критики реагує адекватно, згадала як колись тридцятирічний читач спробував докорити письменниці, що її роман занадто… підлітковий. Також інколи рецензенти намагаються запевнити письменницю, що підліткові пригоди сьогодні не актуальні. Та вона продовжує прямувати обраним шляхом, дотримуючись принципу «писати таку літературу, яку цікаво було б читати сучасним юнакам». Закликала на початку письменницької діяльності не боятися копіювати – все одно так само, як у відомого автора, не вийде. Проте можна навчитися побудові сюжету, фабули тощо. Щодо написання автобіографічних творів жахнулася: “Це ж мама прочитає!”. Віддає перевагу книгам лауреатів зарубіжних конкурсів, творам у жанрі «young- adult», але купує і книги українських письменників, бо “хто ж їх ще підтримуватиме”. Читає одночасно 3-4 книги. В Афінах вже має свій фан-клуб, а через карантинні обмеження вже рік відкладається презентація нової книги в українському посольстві.

Наостанок Наталія поділилася мрією написати найближчим часом роман, присвячений амазонкам, з історичною основою у тісному переплентінні з міфологією. Один з наступних сюжетів – про містичні місця Карпат. Одне з поставлених запитань можна по праву назвати і девізом самої письменниці: “Пишу, що хочу, а не те, що повинна”.

Новий роман Наталії Довгопол “Мандрівний цирк сріблястої пані” видавці пообіцяли відправити студентці Анастасії Дубовій за запитання, що саме мотивує письменницю на письменництво. Бібліотекарі подякували присутні за активну участь, Анастасії за цікаве спілкування та позитивні емоції. І наголосили, що бібліотечний проєкт СмакBook від УІК продовжується, попереду ще безліч нових зустрічей з авторами і видавцями, а в бібліотеці вже зараз можна брати читати нові книги на будь-який смак сучасних українських авторів.

Всі події →